Розповідає лікар-педіатр Ігор Романовський.

Печінка - життєво важливий орган, який бере участь в травленні (виробляє жовч необхідну в засвоєнні жирів), обміні речовин (обмін білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів, гормонів, синтез факторів згортання крові та ін.), Виконує бар'єрну функцію (захист організму від токсинів і інших шкідливих речовин).

Що таке гепатит B?

Гепатит В — це запалення печінки, яке викликане вірусом гепатиту В і може протікати в гострій та хронічній формах.

Гострий гепатит В — це захворювання, яке виникає протягом перших 6 місяців після інфікування вірусом гепатиту В. Може протікати від легкого захворювання з незначними або відсутніми симптомами до важкого стану з розвитком блискавичного гепатиту з летальним результатом. Основними симптомами гострого гепатиту В є підвищення температури, зниження апетиту, нудота, блювота, жовтушність шкірних покривів і склер, темна сеча, світлий «білий» кал, болі в суглобах. Симптоми можуть зберігатися від декількох тижнів до 6 місяців. Гострий гепатит В може закінчитися повним одужанням, але в певному відсотку випадків можливий перехід в хронічний гепатит.

Хронічний гепатит В — це довічне інфікування вірусом гепатиту В. Підступність цього захворювання полягає в тому, що довгий час (роки) він може протікати безсимптомно, і при відсутності лікування спричинити розвиток цирозу і раку печінки.

Яка ймовірність того, що гострий гепатит В стане хронічним?

Хронізация гепатиту, залежить від віку зараженої людини. Чим менше вік інфікування гепатитом В, тим більша ймовірність розвитку хронічної інфекції. Так, при інфікуванні в перинатальний період (з 22 тижня вагітності і до 7 дня після пологів) і на першому році життя хронічний гепатит розвинеться в 90% випадків, з 1 року до 5 років в 25-50% випадків, при інфікуванні дітей більше 5 років і дорослих-в 5-10% випадків

Як можна заразитися гепатитом В?

Вірус передається через заражену кров та інші біологічні рідини (амніотична рідина, слина, сперма, вагінальні виділення і ін):

• від інфікованої матері до дитини внутрішньоутробно (2% випадків) і під час пологів (від 5 90% — в залежності від активності гепатиту В у матері);
• спільне використання предметів (зубні щітки, бритви і т.д.). І в цьому випадку мати не обов'язково повинна бути інфікована. Наприклад, дитина може порізатися бритвою інфікованого дідуся. Так само при неякісній обробці інструментарію в салонах (манікюрний інструмент, пірсинг, татуювання);
• випадкова травматизація, наприклад, зараженої вірусом голкою викинутої на дитячому майданчику (вірус гепатиту В може зберігати життєздатність у зовнішньому середовищі до 7 діб і більше);
• переливання препаратів крові (при захворюваннях крові (лейкози і т.д.), травми, опіки і т.д.);
• при неякісній обробці медичного інструментарію (стоматологія, хірургія та ін.);
• секс із зараженим партнером.

Як лікується гострий гепатит В?

Немає ліків для лікування гострого гепатиту В. Зазвичай рекомендують відпочинок, адекватне харчування і прийом рідини, але в некоторох випадках може знадобитися госпіталізація.

Як лікується хронічний гепатит В?

Основна мета лікування хронічного гепатиту В- перешкода розвитку цирозу і раку печінки. На сьогоднішній день існує лікування препаратами інтерферонів і аналогами нуклеозидів. Але воно досить дороге, може викликати побічні ефекти і на жаль не призводить до повного виліковування.

Профілактика

Кращий спосіб запобігти зараженню гепатитом В — вакцинація.

З огляду на, той факт, що чим молодший вік інфікування вірусом гепатиту В, тим більша ймовірність розвитку хронічної інфекції, дуже важливо починати вакцинацію саме в пологовому будинку в перші 24 години після народження. Але в разі народження від матерів інфікованих гепатитом В — в перші 12 годин з паралельним введенням імуноглобуліну проти гепатиту В.

У разі, якщо мати не інфікована вірусом гепатиту В, допустимо введення першої дози вакцини в перші місяці життя або в 2 місяці в складі комбінованих вакцин.

Яка схема вакцинації?

Рекомендована схема вакцинації з позиції найбільш ефект вироблення антитіл є 0-1-6 міс (0- перша доза, 1-друга доза, яку вводять через 1 міс після першої, 6 третя доза яку вводять через 6 місяців після першої або через 5 міс після другої).

Альтернативні схеми, що враховують стан здоров'я і історію вакцинації конкретного пацієнта, можна обговорити зі своїм лікарем.

Якщо дитині в пологовому будинку введена 1 доза вакцини, чи можливо надалі ввести ще 3 дози вакцини від гепатиту В в складі комплексних вакцин?

Так. Такий варіант введення дозволений діючими наказами МОЗ та рекомендаціями СDC і не шкодить здоров'ю дитини.

Якщо пацієнт отримав повний комплекс з трьох вакцин, чи потрібно вводити бустерну (додаткову) дозу?

У більшості випадків пацієнтам з нормальним імунітетом бустерна доза не потрібна. Однак деякої категорії пацієнтів (що знаходяться на гемодіалізі, ВІЛ інфіковані, пацієнти отримують цитостатики) бустерні дози можуть знадобитися за умови, що рівень антитіл нижче 10 МО / мл.

Чи шкідливо отримувати додаткову дозу вакцини проти гепатиту В або повторювати всю серію вакцин проти гепатиту В?

Ні, отримання додаткових доз вакцини проти гепатиту В не шкідливе.

Чи потрібно повторювати серію вакцинації, якщо була пропущена доза?

Ні, не треба. Не залежно від того скільки часу пройшло від останньої вакцинації, потрібно ввести відсутні дози з дотриманням мінімальних інтервалів.

Може вакцина від гепатиту В викликати запалення печінки, тобто гепатит?

Однозначно ні. Вакцина від гепатиту В - це рекомбінантний вакцина (отримана не з препарату крові, а методом генної інженерії шляхом введення в хлібопекарські дріжджі плазміди містить ген HbsAg). HbsAg — в цьому випадку точна копія «шматочка» справжнього вірусу гепатиту В, але не сам вірус. Тому викликати гепатит він не може.

Правда, що вакцина проти гепатиту В викликає жовтяницю новонароджених?

Немає епідеміологічних даних, що підтверджують зв'язок жовтяниці новонароджених з вакцинацією від гепатиту В. З власного досвіду, можу сказати, що в ті періоди коли з певних причин вакцина була відсутня або батьки відмовлялися від вакцинації в пологовому будинку, кількість неонатальних жовтяниць не зменшувалася.

Чи впливає місце введення вакцини на вироблення антитіл?

Вакцина від гепатиту В вводиться внутрішньом'язово (новонародженим та дітям до 5 років-в передньо ділянку стегна; після 5 років і взрослим- в дельтоподібний м'яз.) Як виняток пацієнтам з тромбоцитопенією або з іншими порушеннями згортання крові вакцину можна ввести підшкірно). 

На скільки вакцина ефективна?

Після отримання вакцинального комплексу з 3-х доз, у 95% вакцинованих формується захисний імунітет.

Як довго зберігається захисний титр антитіл?

За даними ВООЗ приблизно 90% вакцинованих залишаються захищеними принаймні протягом 30 років.

Наскільки безпечна вакцина і які можуть бути побічні ефекти?

Вакцина має високий профіль безпеки і вкрай рідко викликає побічні ефекти, найбільш часті з яких: біль у м'язах та підвищення температури тіла. Ризик виникнення анафілактичного шока- 1 випадок на 1-2 мільйони вакцинованих.

Кому вакцина від гепатиту В протипоказана?

Вакцина протипоказана в разі анафілактичної реакції на попередню дозу вакцини. Вагітність і годування груддю не є протипоказанням до введення вакцини.

Що робити якщо дитина які раніше не вакцинована від гепатиту В травмував себе предметом який потенційно може бути інфікованим (голка, бритва і т.д)?

У такому випадку потрібно звернутися до свого сімейного лікаря для проведення постконтактної профілактики, яка полягає у введенні дози вакцини від гепатиту В і імуноглобуліну проти гепатиту В перші 24 години після контакту. Наступні дози вакцини повинні бути введені згідно з інструкцією до вакцини. Так, наприклад, схема постконтактної вакцинації вакциною Енджерікс-В - 0-1-2-12 міс.

Джерело healthcenter.od.ua

Центр громадського здоров'я МОЗ України провів вебінар «Організаційні та практичні аспекти надання медикосоціальної допомоги при туберкульозі в умовах поширення COVID-19». В роботі вебінару взяли участь фахівці Одеського обласного центру соціально значущих хвороб.

На вебінарі було розглянуто такі питання.

Рекомендації ВООЗ щодо управління ТБ програмою в умовах COVID-19

ВООЗ надає рекомендації, що стосуються управління протитуберкульозними програмами в надзвичайних ситуаціях, які можуть допомогти країнам забезпечити їх належне функціонування. 

• залучення персоналу ПТД до реагування на спалах COVID-19, що може призвести до нестачі фахівців і збільшення робочих навантажень;
• обмеження доступу до швидких молекулярних тестів і доступу до рентгенографії через пріорітет боротьби із COVID-19;
• брак ліків і проблеми із закупівлями в т.ч. через скорочення глобальних транспортних мереж;
• заходи соціального дистанціювання і загальнонаціональний карантин ускладнюють проведення лікування і вжиття заходів з відстеження контактів хворих на туберкульоз.

Важливо, щоб люди мали доступ до діагностичних послуг, лікування та підтримки в зв'язку з ТБ протягом усього спалаху COVID-19.

Поточний клінічний протокол МОЗ щодо надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (covid-19) (наказ МОЗ від 10 квітня 2020 року № 852) Цей протокол є частиною нормативно-правових актів, затверджених МОЗ України з метою забезпечення протистояння COVID-19

Клінічний протокол містить інформацію щодо лікарських засобів, які зареєстровані з іншими показаннями або не зареєстровані в Україні, але застосовуються для лікування окремих груп пацієнтів з COVID-19) в країнах, визначених ЗУ від 30 березня 2020 року № 539-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Лікарські засоби, що можуть застосовуватись для лікування COVID-19 відповідно до визначених показань:

• Гідроксихлорохін та інші препарати на основі хлорохіну;
• Фавіпіравір;
• Тоцилізумаб;
• Лопінавір/ритонавір;
• Осельтамівір (у дітей при коінфекції вірусу грипу);
• Ремдесивір (тільки в умовах клінічного дослідження).

Рекомендації щодо обмеження поширення COVID-19 у протитуберкульозних закладах

Стаціонарний етап лікування:

• переглянути необхідність продовження стаціонарного лікування пацієнтів, які на даний момент госпіталізовані. За відсутності показів для продовження стаціонарного лікування перевести хворих на амбулаторне лікування. Надати пацієнтам, які переходять на амбулаторне лікування, інформацію щодо запобіжних заходів розповсюдження хвороби;
• рекомендувати хворим обмежити контакти з відвідувачами та іншими хворими у відділенні. За можливості розподілити хворих в окремі палати, якщо це неможливо, збільшити відстань між ліжками в палаті;
• персоналу стаціонарних відділень щоденно проводити опитування пацієнтів щодо наявних скарг та ознак респіраторних захворювань.

Амбулаторний етап лікування:

• запровадити в кабінеті ДОТ видачу ПТП та медичних препаратів для корегування побічної дії ПТП на тривалий період (до 30 доз) зі здійсненням ДОТ дистанційно. Обов’язково надавати хворим інформацію щодо умов зберігання препаратів;
• запровадити систему попереднього запису хворих на прийом з метою зменшення кількості пацієнтів, які одночасно перебувають у ЗОЗ. Проводити попередній скринінг телефоном щодо виявлення симптомів респіраторного захворювання та вірогідних контактів з пацієнтами з COVID-19;
• пропонувати пацієнтам перехід на відео-ДОТ з метою обмеження необхідності відвідування ЗОЗ;
• розглянути    можливість    доставки        ПТП    хворим           соціальними працівниками/надавачами ДОТ з дотриманням заходів щодо попередження розповсюдження COVID-19;
• розглянути можливість надання консультацій, а також інформування пацієнтів щодо запроваджених можливостей хворим дистанційно, за допомогою телемедицини (моб. зв’язок, Skype, Viber, Telegram);
• для пацієнтів, які відвідують ЗОЗ для проходження моніторингу лікування необхідно створити можливості для фізичного дистанціювання в зонах очікування (наприклад, розділені стільці).

29 квітня 2020 року у ВООЗ відбулася презентація Мэг Догерти — Доктора медичних наук, директора ВООЗ з питань глобальних програм ВІЛ, гепатиту та інфекцій, що передаються статевим шляхом: «COVID-19 і ВІЛ, останні оновлення ВООЗ і рекомендації».

В презентації висвітлювалися питання особливостей розповсюдження пандемії COVID-19 серед дорослого населення та дітей, клінічні прояви ВІЛ та COVID-19.

Також було винесено на обговорення:

• документ ВООЗ щодо підтримки та доступу до основних медичних послуг;
• важливість підтримки профілактики ВІЛ та інфекцій, що передаються статевим шляхом;
• важливість залучення просвітницької діяльності громади та інформації через соціальні медіа у боротьбі зі страхами, стигмою та дискримінацією.