В рамках співробітництва з Лікувально-оздоровчим комплексом «Біла Акація» розпочато направлення пацієнтів на реабілітацію після COVID-19, які проходили лікування в стаціонарних відділеннях Одеського обласного центру соціально значущих хвороб.

Так, сьогодні, 16 грудня, на реабілітацію в Лікувально-оздоровчий комплекс «Біла Акація» після перенесеної хвороби COVID-19 було направлено першого пацієнта А., вік якого — 73 роки.

Зазначимо, що такою послугою можуть скористатися виключно працюючі пацієнти. Вартість реабілітації складає 700 грн/добу, курс – до 20 днів в залежності від стану пацієнта. Перебування на реабілітації сплачується Фондом соціального страхування України. Інші пацієнти мають можливість отримати послуги комплексу на платній основі.

Пацієнтам надаються одномісні номери, забезпечені всім необхідним, харчування та комплекс реабілітаційних заходів.

Зауважимо, що пацієнтів на реабілітацію направляють лікарі Центру, виходячи з медичних показань та важкості перебігу хвороби.

15 та 16 грудня цього року в Києві відбувся колаборатив мультидисциплінарних команд. Серед учасників заходу представники бюро ВООЗ в Україні, офісу CDC в Україні, Міністерства охорони здоров’я України, Центру громадського здоров’я, Альянсу громадського здоров’я та члени мультидисциплінарних команд (МДК).

Цілі зустрічі:

1. Визначити та обговорити основні проблеми та бар'єри у розширенні доступу до АРТ, у виявленні нових випадків ВІЛ, ранньому призначенні АРТ, утриманні в лікуванні, узгодити заходи підтримки та технічної допомоги закладам охорони здоров’я області у подоланні бар’єрів у розширенні доступу до АРТ.
2. Розробити короткостроковий план дій щодо покращення виявлення нових випадків ВІЛ, розширення доступу до АРТ, скороченню часу для призначення АРТ, сталому обстеженню на вірусне навантаження.
3. Протягом колаборативу міжнародні партнери та представники Центру неодноразово наголосили на важливості ведення МІС СЗХ (соціально значущих хвороб) з метою контролю епідеміологічної ситуації щодо ВІЛ в Україні та попередження розповсюдження цієї інфекції, особливо серед ключових груп населення.

У перший день події серед презентацій учасників були представлені такі:

1. Бюро ВООЗ в Україні. Зміни в охопленні послугами в регіонах з найбільш поширеною ВІЛ інфекцією під час розгорнутої пандемії COVID-19 протягом 2021 року;
2. Центр громадського здоров’я та Альянс громадського здоров’я. Аналіз процесів відстеження втрачених пацієнтів на регіональному рівні;
3. Центр громадського здоров’я. Шляхи вирішення питання надання допомоги пацієнтам, в яких відсутні документи.

У другий день події бюро ВООЗ в Україні, офіс CDC в Україні, МОЗ України, Центр громадського здоров’я, Альянс громадського здоров’я та члени МДК братимуть участь у панельних дискусіях на теми:

1. Стан програм з тестування ВІЛ в Україні у 2021 році: кращі практики. Перспективи роботи на 2022 рік;
2. Успіхи та досягнення програм профілактики ВІЛ на регіональному рівні у 2021 році. Перспективи роботи на 2022 рік;
3. Лікування ВІЛ в Україні: кращі регіональні практики 2021 року. Стан та плани по моніторингу резистентності до АРВ препаратів в Україні. Перспективи роботи на 2022 рік.

Партнери із бюро ВООЗ в Україні підкреслили досягнення значних успіхів за програмою доконтактної профілактики (PrEP), особливо в PEPFAR-областях України. Станом на 1 грудня 2021 року доконтактну профілактику в Україні регулярно отримує 6190 людей, а хоча б раз приймали препарати — близько 7000. Також 203 сайти АРТ видають медикаментозну профілактику ВІЛ.

Джерело: Центр громадського здоров'я МОЗ України

Тривожна статистика з туберкульозу в Україні змушує усі дотичні до вирішення цієї проблеми сторони реагувати швидко і рішуче. Як саме – дискутували 9 грудня під час ІІ Національного діалогу щодо планування спільних дій у ліквідації туберкульозу. Його учасниками стали як представники державних інституцій, органів місцевого самоврядування, так і мережі громадських організацій. Сторони визначали шляхи посилення впливу кожного відомства і намічені заходи, які здатні вплинути не тільки на кількісні показники розповсюдження захворювання,  а й на зміну ставлення суспільства до туберкульозу.

Дискусія навколо теми туберкульозу була розпочата виступом заступника Міністра охорони здоров'я України, головного державного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна. Він нагадав про негативний вплив пандемії COVID-19 на зниження темпів виявлення туберкульозу – Україна опинилась в ТОП-16 країн світу, де помітно зменшилась реєстрація нових випадків туберкульозу у 2020 році, що прогнозовано призведе до зростання смертності від хвороби. В середньому щорічно Україна не зберігає 2900 життів людей, які помирають від туберкульозу.

«Україна взяла на себе і політичні, і міжнародні зобов'язання по подоланню туберкульозу. І саме міжсекторальний механізм дозволяє мобілізувати ресурси в критичний момент.  Пулом однодумців потрібно фокусуватися не тільки на лікуванні, а й на вирішенні соціальних детермінант, адже туберкульоз це не лише медична проблема», – зазначив Ігор Кузін. За його словами, ліквідація туберкульозу — це не тільки про ефективне лікування, а й про забезпечення людей з туберкульозом умовами для доступу до соціального супроводу, освіти, роботи, захисту.

Реформування протитуберкульозної служби має включати як фінансову складову, так і законотворчу. Ольга Стефанишина, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, підкреслила, що комітет готовий до оновлення законодавства щодо туберкульозу, яке планується прийняти вже у 2022 році і буде відстоювати збільшення фінансування медичної галузі кожного року.

Як приклад боротьби з дискримінацією на всіх етапах діагностики і лікування людей з туберкульозом, голова Національної служби здоров'я України Наталія Гусак назвала включення в програму медичних гарантій у 2022 році вимог щодо толерантного ставлення до людини з туберкульозом і її підтримку вже на первинному рівні медичної допомоги.

Присутні акцентували увагу на тому, що туберкульоз вимагає особливої уваги і до груп ризику – в умовах військових дій, потужних міграційних процесів всередині країни, потрібно враховувати додаткові проблеми, з якими стикаються незахищені, вразливі, верстви населення.

«Ми вже зробили чимало — забезпечили можливість швидкої діагностики через молекулярно-генетичні системи, продовжуємо практику безоплатного отримання пацієнтами ліків, впроваджуємо нові стандарти лікування на основі кращих світових практик. Проте це має бути не єдиним кроком на зустріч пацієнту.  Людина має відчувати плече держави у гарантуванні її прав та соціальну і моральну підтримку», - відзначила завідувачка відділу координації програм діагностики та лікування туберкульозу Центру громадського здоров'я Яна Терлеєва.

Вона додала, що з боку Міністерства охорони здоров'я в рамках програми боротьби з епідеміями зроблено безпрецедентний крок – наступного року на централізовану закупівлю соціальних послуг з догляду та підтримки людей з туберкульозом додатково виділяють близько 13 млн. грн.

«Епідемія туберкульозу триває в Україні з 1995 року, але подолати її, незважаючи на усі докладені зусилля та досягнення у медичній сфері, досі не вдалося. Окрім того, Україна має високі показники щодо стійких до лікування форм туберкульозу. І за цією статистикою стоять тисячі втрачених життів. Одним з важливих факторів зміни парадигми та покращення системи надання протитуберкульозних послуг є запровадження взаємної відповідальності та партнерства між державними установами та неурядовим сектором і  пріоритизація заходів протидії цьому захворюванню. Тільки змінюючи систему комплексно ми зможемо досягти орієнтованого на потреби людей медичного супроводу та уникнення стигматизації відносно людей з туберкульозом. Ми впевнені, що Національний діалог - це саме той майданчик, що сприяє відкритому обговоренню та прийняттю спільних рішень. Бо туберкульоз стосується кожного з нас», - зазначила очільниця БО TBPeopleUkraine та голова правління Національного партнерства «Зупинимо туберкульоз. Україна» Ольга Клименко.

Наступним кроком стане напрацювання і фіналізація дорожньої карти розвитку системи багатосекторального співробітництва і підзвітності для подолання туберкульозу в Україні.

Довідково:

Захід проводився за ініціативи Міністерства охорони здоров'я України та за фінансової підтримки БО TBpeopleUkraine в рамках реалізації проєкту «Прискорення прогресу у зменшенні тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції в Україні», який реалізується за фінансової підтримки Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією та за підтримки БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ»; за фінансової підтримки ГО «Європейська коаліція по боротьбі з туберкульозом» у рамках гранту «Надання нових можливостей для ОГО. Раунд 10» («Challenge Facility for Civil Society») для регіону СЄЦА, який фінансується Партнерством «Зупинити туберкульоз» у взаємодії з державними та неурядовими інституціями.

Партнери заходу:

Міністерство охорони здоров'я України, Центр громадського здоров’я України, Національна служба здоров'я України, БО «100% ЖИТТЯ», TB Europe Coalition, Stop TB Partnership, Партнерство «Зупинимо туберкульоз. Україна», Альянс громадського здоров'я, PATH, ВБО «Конвіктус Україна», БО «Світло надії», Лікарі без кордонів/Médecins Sans Frontières, Міністерство соціальної політики України, Міністерство юстиції України.

Джерело: Центр громадського здоров'я МОЗ України

Україна розширює можливості для лікування людей з туберкульозом, який має широку лікарську стійкість. Це стало можливим завдяки реєстрації Міністерством охорони здоров'я України  інноваційного лікарського засобу – Претоманід. Медпрепарат подарує надію тим пацієнтам, які мали низькі шанси на одужання саме через недієвість вже існуючих препаратів проти важких форм туберкульозу.

Застосування нового препарату показано в інноваційному режимі BPаL в умовах операційних досліджень, коли замість 4-5 сильнодіючих ліків застосовується три препарати і з більш коротким терміном прийому.

«Впровадження нового протитуберкульозного препарату Претоманід в Україні ставить на крок ближче до найціннішого — збереження життя близько 1300 людей зі стійкими формами туберкульозу, а також можливості ефективно лікувати не менше 90% людей з туберкульозом відповідно до рекомендованого цільового показника ВООЗ. Це буде вагомим вкладом задля зниження рівня поширеності та смертності від лікарсько стійкого туберкульозу», – коментує Яна Терлеєва, завідувач відділу управління та протидії ТБ Центру громадського здоров’я.

Україна є 5-ю країною в світі, яка надала дозвіл на використання Претоманіду регулюючими органами, що ще раз підтверджує  глобальну прихильність країни до впровадження сучасних підходів лікування лікарсько-стійкого туберкульозу.

Реєстрація Претоманіду стала результатом тривалої злагодженої роботи МОЗ, Центру громадського здоров’я, ВООЗ, Комітету Зеленого Світла, Глобального фонду для боротьби зі СНІД, ТБ та малярією, Глобального лікарського фонду, БО «100% ЖИТТЯ», МБФ «Лікарі без кордонів», проєкту SAFEMed та ДП «Медичні закупівлі України». Це вкотре доводить важливість об'єднання зусиль держави і партнерів в протидії туберкульозу.

Нагадаємо, що у серпні 2020 року  FDA (Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів (США)) схвалило застосування нового протитуберкульозного препарату Претоманід для лікування туберкульозу з широкою стійкістю до лікування, а також випадків невдачі лікування мультирезистентного туберкульозу.

Даний препарат включений до номенклатурного переліку лікарських засобів до закупівлі на початку 2021 року. Також МОЗ України виділено необхідні ресурси для закупівлі через ДП «Медичні закупівлі України». Залишається якнайшвидше провести всі необхідні процедури для доступу пацієнтів до життєво необхідного лікарського засобу.

Джерело: Центр громадського здоров'я МОЗ України

Комп’ютерна томографія (КТ) – метод рентгенівського сканування, за якого пучок рентгенівського променю проходить через тканини людського тіла в різних напрямках. Фактично комп’ютерна томографія дає змогу визначити стан будь-якого органу людини. Під час корона вірусної хвороби досліджують грудну клітину.

Цей метод діагностики став ще більш популярним серед українців з початку пандемії. Проте, ефективність його використання для хворих на COVID-19 є сумнівною. У першу чергу тому, що відсутність змін на КТ не означає відсутність захворювання.

Комп'ютерну томографію треба призначати у разі:

• неможливості забезпечити ПЛР-діагностику коронавірусної хвороби;
• наявності таких симптомів як дихальна недостатність чи існуванням супутніх патологій;
• негативного ПЛР-тесту у пацієнтів із вираженими ознаками захворювання при їх важкому загальному стані.

Позитивний тест на COVID-19 за умови задовільного стану пацієнта не є підставою для призначення КТ.

Приймаючи рішення про видачу направлення на комп’ютерну томографію лікарі мають брати до уваги:

• загальний стан пацієнта;
• наявність дихальної недостатності;
• показник сатурації (насиченості крові киснем);
• температуру тіла.

Якщо існує підозра на інфікування COVID-19, то спочатку лікар має направити пацієнта на тестування. Якщо провести його неможливо, а стан хворого погіршується, тоді призначають КТ органів грудної клітини.

Фахова спільнота не рекомендує використовувати КТ як масовий метод для всіх, хто має ознаки коронавірусної хвороби.

Водночас, спеціалісти радять послуговуватись методом ультразвукової діагностики для відслідковування захворювання. Його перевага в тому, що він не дає додаткову дозу опромінення, як у випадку із КТ.

Повторення КТ пацієнтам із важким та середнім перебігом захворювання рекомендують робити на 21-й день з початку захворювання та через півроку. Проте кожен випадок індивідуальний, тому рішення має ухвалювати лікар.

Джерело МОЗ України