Гепатит B — інфекційне захворювання, що спричиняється вірусом гепатиту B (HBV) та уражує печінку, призводячи до її запалення, яке називається гепатитом.

          Вірус гепатиту B впливає на функції печінки, відтворюючись в її клітинах, які називаються гепатоцитами. Гепатит B буває гострим (самообмеженим) чи хронічним (довготривалим). Хворі із самообмеженою інфекцію позбавляються її за тижні чи місяці.

          Вірус передається контактом із кров'ю або іншими рідинами організму інфікованої людини (сім’яною, вагінальною). Вірус гепатиту В може виживати за межами організму людини щонайменше 7 днів. Протягом цього періоду вірус може викликати інфекцію при потраплянні в організм людини, яка незахищена вакциною.

​

Як передається гепатит В

Гепатит В може передатися:

• Від інфікованої матері дитині,
• Статевим шляхом під час незахищеного статевого акту,
• Зі слиною через поцілунок, зубну щітку (при активній формі захворювання вірус гепатиту B може міститися в слині в достатній кількості для зараження),
• Менструальними, вагінальними виділеннями й сім’яною рідиною,
• У результаті повторного використання шприців і голок серед користувачів ін'єкційних наркотиків,
• Крім того, інфікування може статися під час медичних процедур, нанесення татуювань або використання лез для гоління або подібних предметів, заражених інфікованою кров'ю.

При звичайних побутових контактах – рукостисканні, обіймах, розмові, користуванні спільним посудом тощо з інфікованою людиною - вірус гепатиту B не передається.

​

Вакцинація:

         Запобігти захворюванню можна завдяки безпечній і ефективній вакцині. ВООЗ рекомендує, щоб всі діти грудного віку отримували вакцину проти гепатиту В як можна швидше після народження, (протягом 24 годин після народження). Доза, що надається при народженні, повинна супроводжуватися двома або трьома наступними дозами для завершення серії вакцинації - перше щеплення - протягом 24 годин від народження, другу дозу у віці 1 місяць, і третю — у 6 місяців. Після проведення повної серії вакцинації в більш ніж 95% дітей грудного віку, дітей інших вікових груп і молодих людей виробляються захисні рівні антитіл. Захист зберігається протягом, щонайменше, 20 років і, цілком ймовірно, усе життя.

         Усі невакциновані раніше діти й підлітки у віці до 18 років повинні отримати вакцину, якщо вони живуть у країнах з низькою або середньою ендемічністю. В умовах таких країн інфекцію можуть набувати більша кількість людей із груп високого ризику, тому їх також необхідно вакцинувати. Це такі групи людей:

• люди, яким часто потрібна кров і продукти крові, діалізні пацієнти, одержувачі трансплантації цілісних органів;
• люди в місцях обмеження волі;
• споживачі ін'єкційних наркотиків;
• члени сімей і сексуальні партнери людей із хронічною інфекцією гепатиту В;
• люди з численними сексуальними партнерами;
• працівники охорони здоров'я та інші люди, які можуть піддаватися впливу крові та продуктів крові на роботі;
• люди, які подорожують і не завершили серію вакцинації проти гепатиту В, яким слід надавати вакцину до відправки в ендемічні райони.

Вакцина відрізняється високим ступенем безпеки та ефективності. Якщо ви не були вакциновані від гепатиту В — проконсультуйтеся з лікарем.

Відмовляючись від вакцинації, ви ставите під загрозу здоров’я й життя вашої дитини.

​

Профілактика гепатиту С

Гепатит С — це інфекційне захворювання, яке спричинює вірус гепатиту С (HCV) і уражає в основному печінку людей. Інфекція часто перебігає безсимптомно, але хронічна інфекція призводить до утворення фіброзу в печінці й в кінцевому результаті до цирозу, чи раку печінки (гепатокарциноми).

Вірус гепатиту С в основному передається при контакті з інфікованою кров'ю чи біологічними рідинами інфікованої людини.

Найпоширеніші шляхи передачі гепатиту С:

• маніпуляції, пов'язані з контактом із кров'ю (татуювання, пірсинг тощо);
• використання не стерилізованих побутових та професійних приладів після інфікованої людини (зубні щітки, манікюрні ножиці, бритви тощо);
• використання нестерильного ін'єкційного інструментарію при вживанні наркотиків;
• при переливанні крові та її компонентів;
• можлива також передача інфекції під час незахищеного статевого контакту, але це відбувається набагато рідше;
• гепатит С може передаватися від матері до дитини.

Гепатит С не передається через грудне молоко, харчові продукти або воду, при побутових контактах, наприклад, обіймах, поцілунках і споживанні продуктів і напоїв спільно з інфікованою людиною.

        Вакцини проти гепатиту C не існує, тому профілактика інфекції гепатиту С в основному залежить від безпеки маніпуляцій, що пов’язані з контактом із кров’ю.

        Убезпечитись від гепатиту С можливо шляхом використання виключно стерильного ін'єкційного обладнання й належній гігієни рук перед маніпуляціями, правильного й регулярного використання презервативів.

Інформація з сайту «Центр громадського здоров’я» МОЗ України