ВІЛ-інфекція – це соціально небезпечне інфекційне захворювання, що розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), довготривалого переживання ВІЛ у деяких клітинах організму людини (лімфоцитах, макрофагах  та клітинах нервової тканини). Хвороба характеризується прогресуючим порушенням імунної, нервової, лімфатичної та інших  систем організму. ВІЛ-інфекція відноситься до невиліковних хвороб, має тривалий хронічний перебіг і, у разі відсутності  ефективної терапії, закінчується смертю. 

На сьогодні ВІЛ-інфекція поширена по країнах усіх континентів. В Україні також розвивається епідемія ВІЛ-інфекції/СНІДу.

ВІЛ передається: 

• Через кров - при потраплянні крові чи інших біологічних рідин, що містять кров (сперма, виділення піхви, грудне молоко) від  ВІЛ-інфікованої особи до здорової  людини. Найчастіше цей шлях реалізується при ін’єкційному введенні наркотичних речовин брудними шприцами та голками, що вже використовувались іншими особами.

• Статевим шляхом – під час незахищених статевих стосунків, незалежно від того чи це вагінальний, оральний чи анальний секс.

• Унаслідок передачі вірусу від інфікованої ВІЛ матері до її дитини підчас вагітності, пологів та годуванні груддю.

 ВІЛ не передається:

• При спільному користуванні побутовими речами, посудом, роботі в одному приміщенні;

• У лазні та сауні;

• Під час поцілунків;

• Обіймах та рукостисканні;

• При чханні та кашлі;

• Через поручні, дверні ручки, столи, стільці;

• При укусах комарів чи інших комах.

Головним важелем у попередженні поширення ВІЛ-інфекції в країні є дотримання здорового способу життя, відмова від ризикованої щодо інфікування ВІЛ поведінки, насамперед вживання наркотиків, обов’язкове використання при статевих контактах засобів  індивідуального захисту – презервативів.

Інформація з сайту «Центр громадського здоров’я» МОЗ України