Вживання наркотиків безпосередньо пов'язане з поширенням таких хвороб, як ВІЛ/СНІД, гепатити В і С, інфекцій, що передаються статевим шляхом. Зв'язок у цьому випадку зумовлений використанням нестерильних інструментів при ін'єкційному вживанні, а також небезпечними сексуальними практиками, які поширені в наркозалежної молоді, зокрема вживання наркотиків під час сексу.

          За оціночними даними сектору замісної підтримувальної терапії державної установи «Центр громадського здоров'я МОЗ України», в Україні, станом на 2018 рік, 346 тисяч осіб вживають ін'єкційні наркотики, а з урахуванням поширення нових форм наркотичних речовин кількість осіб, що залежні від наркотиків, набагато більша. Переважно - це молоді люди працездатного віку, і більшість із них вже мають синдром залежності від цих речовин. Водночас, протягом останніх років в Україні відбувається зміна наркосцени, з'являються нові психоактивні речовини з різними шляхами вживання, тому кількість осіб, які вживають наркотичні речовини неін'єкційним шляхом, наразі невідома.

          Станом на 1 січня 2019 р. послуги замісної підтримувальної терапії на базі 211 лікувально-профілактичних закладів отримували 11 385 людей. З кінця 2017 р. програма ЗПТ перейшла на фінансування за рахунок державного бюджету й повністю забезпечена препаратами, які закуплені державним коштом.

          За оцінними даними біоповедінкового дослідження 2015 р., в Україні 301 602 особи споживали опіоїди. Водночас 1 січня 2018 р. на диспансерному обліку з діагнозом «психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин» перебувало 41 547 людей. Отже, програмою ЗПТ було охоплено 27,4% осіб відносно диспансерного обліку, або 3,8% від оцінної кількості споживачів опіоїдів.

          За підсумками 2018 р. можна говорити про високий темп набору нових учасників програми ЗПТ в Україні — 1 196 осіб (для порівняння: 2017 р. — 975, 2016 — 702, 2015 — 105).

Охоплення програмою ЗПТ осіб, які потребують лікування, залежить від низки факторів:

• чіткого визначення цілей щодо охоплення ЗПТ на національному рівні;
• мотивації медичного персоналу програми ЗПТ до розширення;
• наявності методики розрахунку цілей щодо охоплення ЗПТ відносно оцінної кількості споживачів опіоїдів, а не кількості осіб, які перебувають на диспансерному обліку, оскільки такі дані не є валідними;
• поліпшення співпраці між програмами зменшення шкоди та програмою ЗПТ для кращого залучення пацієнтів до останньої.

          Зважаючи на це, зараз важливо попереджувати негативні наслідки вживання наркотиків, тому необхідно забезпечити доступ до програм профілактики, доступ молоді до презервативів, діагностику та лікування ВІЛ, яке довело свою ефективність.