Постконтактна профілактика (ПКП) – це медичний захід, спрямований на попередження розвитку інфекції після імовірного контакту з патогенним мікроорганізмом. У відношенні ВІЛ ПКП означає надання широкого набору послуг для профілактики ВІЛ-інфекції після контакту або при високій імовірності контакту з даним збудником. Ці послуги включають першу допомогу, консультування і оцінку ризику інфікування ВІЛ, тестування на ВІЛ після отримання інформованої згоди і, в залежності від ступеню оціненого ризику, проведення короткого курсу (28 днів) антиретровірусної терапії (АРТ) з наданням підтримки і подальшого спостереження.
Перша допомога після ймовірного контакту з ВІЛ
Перша допомога після ймовірного контакту з ВІЛ – це дії, які необхідно виконати негайно після контакту. Їх метою є скорочення часу контакту з інфікованими біологічними рідинами (у тому числі з кров’ю) та тканинами.
Необхідно правильно обробити місце контакту, тим самим зменшити ризик інфікування.
При пораненні голкою або іншим гострим інструментом порядок дій є наступним:
- негайно вимити місце контакту з милом;
- потримати поранену поверхню під струмом проточної води (кілька хвилин або поки кровотеча не припиниться), щоб дозволити крові вільно витікати з рани;
- за умов відсутності проточної води обробити ушкоджене місце дезінфікуючим гелем або розчином для миття рук;
- не можна використовувати сильнодіючі речовини: спирт, рідини для відбілювання та йод, оскільки вони можуть викликати подразнення пораненої поверхні та погіршувати стан рани;
- не можна стискати або терти пошкоджене місце;
- не можна відсмоктувати кров з ранки, що лишилася після уколу.
При розбризкуванні крові або інших потенційно небезпечних біологічних рідин порядок дій є наступним:
При розбризкуванні на непошкоджену шкіру:
- за умов відсутності проточної води обробити ушкоджене місце дезінфікуючим гелем або розчином для миття рук;
- використовувати слабкі дезінфікуючі засоби, наприклад, 2%-4% розчин хлоргексидину глюконату;
- не можна використовувати сильнодіючі речовини: спирт, рідини для відбілювання та йод, оскільки вони можуть викликати подразнення шкіри та погіршити її стан;
- не можна терти або скребти місце контакту;
- не можна накладати пов’язку.
При розбризкуванні в очі:
- одразу промити око водою або фізіологічним розчином. Сісти, закинути голову та попросити колег обережно лити на око воду або фізіологічний розчин; щоб вода або розчин затекли під повіки, й час від часу повіки обережно відтягають;
- не знімати контактні лінзи під час промивання, тому що вони створюють захисний бар’єр;
- після того, як око промили, контакті лінзи зняти та обробити, як звичайно. Після цього вони абсолютно безпечні для подальшого використання;
- Не можна промивати очі з милом або дезінфікуючим розчином.
При розбризкуванні на слизову оболонку ротової порожнини:
- терміново виплюнути рідину, що потрапила до рота;
- ретельно прополоскати рот водою або фізіологічним розчином й знову виплюнути. Повторити полоскання декілька разів;
- не можна використовувати для промивання мило чи дезінфікуючий розчин.
Необхідно обстежити на ВІЛ:
- особу – потенційне джерело інфікування, чия кров або інша біологічна рідина може бути потенційним джерелом інфікування (за можливістю), якщо неможливо обстежити – досліджують матеріал, з яким відбувся контакт (кров, тканина та ін.). Якщо результат ІФА неможливо отримати протягом 24-48 годин, рекомендовано провести експрес-тест на наявність антитіл до ВІЛ;
- особу, яка мала контакт з потенційним джерелом інфікування ВІЛ, щоб з’ясувати, чи була вона інфікована до контакту.
Також необхідно провести обстеження або дослідження на наявність загальних антитіл до вірусу гепатиту С (Анти-ВГС) та поверхневого антигену вірусу гепатиту В (HBsAg).
Ні за яких обставин проведення ПКП у особи, яка мала контакт, особливо при високому ризику інфікування, який оцінюється додатково, не може бути відкладено в очікуванні результатів тестування!
Показання до призначення ПКП при контактах, пов’язаних з професійною діяльністю:
-
звернення менше, ніж через 72 години після контакту; і
- особа, що контактувала з небезпечним матеріалом, як відомо, не є інфікованою ВІЛ; і
- особа, яка є джерелом небезпечного матеріалу, є інфікованою ВІЛ, або її ВІЛ-статус невідомий; і
- мав місце контакт з кров’ю, тканинами тіла, рідинами з видимими домішками крові, концентрованим вірусом, спинномозковою рідиною, синовіальною рідиною, плевральною рідиною, перитонеальною рідиною, перикардіальною рідиною або амніотичною рідиною; і
- мав місце проникаючий у шкіру контакт зі спонтанною кровотечею або глибокий укол або розбризкування значної кількості рідини на слизову оболонку або тривалий контакт небезпечного матеріалу з пошкодженою шкірою; і
- якщо відбулося проникнення крізь шкіру щойно використаної порожнистої голки або іншого гострого предмету з видимим забрудненням кров’ю.
Показання до призначення ПКП особам, що піддалися сексуальному насиллю:
- звернення менше, ніж через 72 години після контакту; і
- особа, що була жертвою насилля, як відомо, не є інфікованою ВІЛ; і
- особа, що здійснила насилля, є інфікованою ВІЛ або її статус невідомий; і
- встановлений ризикований контакт, а саме:
- рецептивний вагінальний або анальний статевий акт без презервативу, або з презервативом, що розірвався або зісковзнув;
- або контакт між кров’ю або еякулятом насильника зі слизовою оболонкою або пошкодженою шкірою постраждалої (постраждалого); або
рецептивний оральний секс з еякуляцією; або - особа, яка зазнала сексуальне насилля, знаходилася у стані наркотичного сп’яніння або не була у свідомості під час припустимого насилля або не впевнена щодо природи контакту; або
- особа зазнала групового згвалтування.
У деяких випадках немає потреби у ПКП
А саме:
- особа, яка мала контакт з потенційним джерелом інфікування, була ВІЛ-інфікованою раніше (про що має бути документальне підтвердження);
- контакт з ВІЛ носить хронічний характер (контакти відбуваються регулярно, а не епізодично ), наприклад, у серодискордантних парах (де лише один з партнерів інфікований ВІЛ), якщо вони лише іноді використовують презервативи; або між СІН, які користуються одним шприцем;
- контакт не загрожує інфікуванням (наприклад):
- при потраплянні потенційно небезпечних біологічних рідин на неушкоджену шкіру;
- при статевому контакті з використанням презерватива, який під час статевого акту не розірвався та не зісковзнув;
- при контакті з безпечними біологічними рідинами (кал, слина, сеча, піт), які не містять домішок крові;
- при контакті з біологічними рідинами людини, про яку відомо, що її кров не містить антитіл до ВІЛ, за виключенням тих, у кого є високий;
- ризик нещодавнього інфікування та перебування у «періоді вікна» (серонегативний період між інфікуванням та появою антитіл до ВІЛ – сероконверсією);
- з моменту контакту пройшло понад 72 години. ПКП проводити вже недоцільно, однак, постраждалого можна направити для проведення консультування, тестування та подальшого спостереження.
Час початку та тривалість ПК
ПКП необхідно розпочати якомога швидше протягом перших годин після контакту, не очікуючи на результати тестування, оптимально до 2 та не пізніше 72 годин після контакту. Оптимальна тривалість ПКП 28 днів.
Вибір АРВ-препаратів для ПКП
Для проведення ПКП, як професійних, так і не пов’язаних з професією, включно з крізьшкірними ушкодженнями, попаданням інфікованого матеріалу на ушкоджену шкіру та на слизову, рекомендованими є схеми з трьох антиретровірусних (АРВ) препаратів.