Ще декілька десятиліть взагалі не існувало лікування вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ). З часом людина, яка інфікувалася ВІЛ, втрачала свій імунітет і набувала синдром імунодефіциту людини (СНІД), котрий призводив до смерті.
Антиретровірусна терапія — метод лікування від ВІЛ-інфекції та СНІДу, що полягає у максимальному пригніченні розмноження ВІЛ в організмі. Завдяки тому імунна система відновлюється, а рівень вірусного навантаження досягає невизначуваного.
Як ВІЛ вражає імунну систему та як працює АРВ-терапія
ВІЛ-інфекція атакує СD4-клітини імунної системи, розмножуючись та вражаючи їх. За відсутності клітинного імунітету організм людини не може протистояти різноманітним інфекціям, включно із ВІЛ-асоційованими інфекціями. Пізніше у людини розвивається СНІД.
АРВ-терапія дозволяє зупинити розмноження вірусу. Так CD4-клітини мають можливість відновитися, імунітет людини має змогу зміцніти та вибудувати захист проти інших вірусів, інфекцій та бактерій.
Все, що має робити людина, яка живе з ВІЛ і приймає рішення про початок АРВ-терапії, це приймати всього лиш одну таблетку на день в один і той самий час. Зауважте, що АРВ-терапія може включати в себе як одну, так і дві або три таблетки на день залежно від схеми лікування і того, як давно вірус перебуває в організмі людини. Детальніше про лікування за посиланням.
Пам’ятаємо, що АРВ-терапія не знищує вірус, а призупиняє його розмноження. Саме тому в основі лікування ВІЛ лежить щоденний та пожиттєвий прийом препаратів, який не можна переривати. Щойно людина робить паузу у прийомі ліків, вірус в її організмі може адаптуватися до компонентів препаратів та стати невразливими для них.
Головна мета АРВ-терапії — знизити рівень вірусу в організмі до такого, що не визначається тестом на ВІЛ. Йдеться про показник менше 40 копій РНК ВІЛ у мілілітрі крові. Це означатиме, що вірусу в організму майже немає, а отже він не шкодить, а також — не передається.
Не визначається значить не передається
Після досягнення невизначуваного вірусного навантаження 40 РНК-копій ВІЛ/мл людина, яка живе з ВІЛ, не може інфікувати іншу людина статевим шляхом. Звісно, це аж ніяк не означає, що можна припинити використання бар’єрних засобів контрацепції. У комплексі з презервативами захист від ВІЛ становить майже 100%.
Ця формула називається «не визначається = не передається» (undetectable = untransmittable). Завдяки невизначуваному рівню вірусного навантаження людина може жити повноцінним життям та не обмежувати себе ні в чому. Більше про принцип Н=Н читайте за посиланням.
В Україні близько 250 000 людей живуть з ВІЛ, і половина з них не знає про свій статус. Водночас серед тих, хто дізнався про свій статус та розпочав АРВ-терапію, 94% людей досягли невизначуваного рівня вірусного навантаження.
Попри те, що активно поширюється інформація про ВІЛ, існує декілька способів профілактики ВІЛ та лікування ВІЛ-інфекції, досі присутня стигматизація цієї теми. Саме це уповільнює просування ідеї тестування на ВІЛ, а отже і лікування ВІЛ у тих людей, у яких його виявили.
Для того, аби спростувати найбільш поширені міфи про ВІЛ, достатньо більш ретельно підійти до вивчення питання ВІЛ та СНІД. Важливо розуміти, що ВІЛ — вірус, яким може інфікуватися будь-яка людина. Жодна людина не винна, що вона має ВІЛ, і наявність в її організмі вірусу не робить її ані кращою, ані гіршою людиною.
Існують певні групи ризику, проте також є кілька способів профілактики ВІЛ, що дозволяє максимально захиститися від інфікування. Серед них регулярне тестування на ВІЛ, доконтактна профілактика ВІЛ (ДКП), постконтактна профілактика ВІЛ (ПКП) та лікування ВІЛ як профілактика.
За умови регулярного тестування на ВІЛ можна буде вчасно дізнатися про ВІЛ-позитивний статус та якомога раніше розпочати лікування — антиретровірусну терапію. А вона своєю чергою рятує життя.