Дослідження, які були проведені японськими вченими, показують, що доконтактна профілактика ВІЛ-інфекції (PrEP) не тільки захищає від ВІЛ, а й убезпечую від зараження гепатитом В. За словами вчених ризик зараження знижується майже в десять разів. .
Ретроспективне когортне дослідження геїв та бісексуальних чоловіків, які відвідують клініки сексуального здоров'я в Японії, показує, що доконтактна профілактика ВІЛ-інфекції (PrEP) не тільки захищає від ВІЛ, але й від зараження гепатитом В, знижуючи цей ризик майже вдесятеро. Дослідження представили на Конференції з ретровірусів та опортуністичних інфекцій (CROI 2020).
Це значно кращий показник, ніж той, який забезпечує вакцинація проти гепатиту В. Однак дослідники підкреслили важливість вакцинації для осіб у групі ризику, оскільки вона запобігала половині інфікувань, та навіть якщо не убезпечувала від зараження, то майже повністю нівелювала симптоми захворювання.
До PrEP входять два антиретровірусні препарати: тенофовіру дизопроксилу фумарат та емтрицитабін, обидва вони діють проти ВІЛ, а також гепатиту В. Попереднє дослідження в Японії виявило, що рівень ризику зараження гепатитом В серед людей з ВІЛ, яким призначали або тенофовір, або ламівудин (зазвичай обидва) як частину їхньої антиретровірусної терапії (АРТ), становив лише 1/10 ризику людей, які не приймали АРТ, і ⅛ частину ризику тих, хто приймає АРТ без жодного з цих препаратів у складі.
Також стало зрозуміло, що саме тенофовір стримує інфікування, оскільки 50% вірусів гепатиту В у осіб, які вживали ламівудин, були резистентними до цього препарату у порівнянні з 7% у тих, хто його не приймав. Тому самому по собі йому не вдавалося зупинити зараження (ламівудин дуже схожий на емтрицитабін, який найчастіше застосовують разом із тенофовіром у PrEP).
Таким чином, дослідження доктора Дайсуке Мізусіми та його колег з Національного центру глобального здоров'я та медицини в Токіо було розроблено, щоб перевірити, чи стосується це ВІЛ-негативних чоловіків, які використовують PrEP. Вони ретроспективно переглянули дані 827 чоловіків-геїв та бісексуалів, які відвідували клініки у період з січня 2018 року до вересня 2019 року. Лише понад чверть з них (211 осіб) мала позитивні аналізи на антитіла до поверхневих та ядерних антигенів гепатиту В; це вказувало на інфікування гепатитом В у минулому і наявність імунітету до нього зараз. Їх з дослідження виключили. Двадцять п'ять чоловіків (3%) були ВІЛ-позитивними – їх виключили також.
Серед решти 591 чоловіка 148 (25%) вживали PrEP упродовж частини або всього періоду спостереження. 120 чоловіків отримували PrEP безкоштовно у рамках медичних випробувань, інші ж купували його приватно та імпортували. Їм призначали щоквартальні огляди та обстеження на ВІЛ та гострий гепатит В, а також гонорею, хламідіоз і сифіліс.
Середній вік чоловіків складав 34,5 роки, а включаючи споживачів PrEP, – трохи понад 36,7 року. За їхніми словами, 38,7% були вакциновані проти гепатиту В, а 31,6% мали його ознаки у формі антитіл до поверхневого (але не до ядерного) антигену гепатиту В, що свідчить про попередню вакцинацію.
На початковому етапі дослідження у третини учасників діагностували гонорею та/або хламідіоз, а у 5,3% – активний сифіліс. Лише одна особа мала гепатит С.
Серед чоловіків, які не приймали PrEP, виявили 14 нових випадків гепатиту В та лише один поміж мужчин, які його використовували. Загальна річна інцидентність гепатиту В становила 3,57%. Річних показників захворюваності серед осіб, які вживали та не вживали PrEP, не розраховували, оскільки піддослідні почали використовувати PrEP як до, так і під час спостереження, тому період спостереження за вживанням PrEP обчислити було неможливо. Але коефіцієнт небезпеки – ризик захворіти на гепатит B у пацієнтів, які приймають PrEP, у порівнянні з ризиком серед тих, хто не приймає, – становив 0,114. Інакше кажучи, ймовірність заразитися гепатитом В знизилася на 88,6%. Багатофакторний аналіз із урахуванням таких факторів як ІПСШ, які вказували на ризикованіші сексуальні контакти, мало вплинув це зниження небезпеки гепатиту В (зниження на 87,7%).
Це падіння рівня зараження гепатитом В було набагато більшим, ніж серед вакцинованих осіб. Частота їхнього інфікування зменшилася вдвічі (на 49,5%), і це зниження насправді не було статистично значущим.
Єдиним іншим фактором, який наблизився до статистичної значущості, були ІПСШ: чоловіки з хламідіозом або гонореєю на початковому етапі дослідження мали у 2,74 раза більше шансів підчепити гепатит В.
Сім з 15 людей, які захворіли на гепатит В, взагалі не мали симптомів – захворювання виявили лише шляхом лабораторного тестування – і це стосувалося всіх трьох людей, які заразилися гепатитом В, бувши вакцинованими. Це спонукає дослідників наголосити, що навіть якщо вакцина проти гепатиту В знижує ризик зараження лише наполовину, її роль все ще важлива, оскільки вона може вплинути на тяжкість інфекції та не допустити переходу гепатиту В у хронічну форму. Одна особа на PrEP, яка підхопила гепатит В, не була щеплена і мала симптоми.
Джерело prep.com.ua